«Заповіт» (1845) Коли підіймаєшся до могили українського пророка в Каневі, перехоплює дух! Знаний змалку “Заповіт” оживає: тут видно і степ, і лани широкополі, і Дніпро, і кручі. А слова “кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте” набувають у серці нового сенсу. “Вірш “Як умру, то поховайте…” набув популярності майже одразу після написання Кобзарем. … Читати далі Тарас Шевченко. «Заповіт», «Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»